http://vinter.kiev.ua/ua/forparents/?print=1

Для батьків


У сім'ї, образно кажучи, закладають коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди.
Сім'я - це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.
В. Сухомлинський

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Стаття 59 Закону України "Про освіту" покладає на батьків відповідальність за фізичне здоров'я і психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей. Утримання своїх дітей до повноліття - це конституційний обов'язок кожного громадянина України.

Значну роль у вихованні школярів мають спільні дії навчального закладу та сім'ї.

Головними завданнями  роботи навчального закладу із сім'єю є:

  • пропагування педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;
  • організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;

Поради батькам

першокласника

Батьки‚

чи готові ви до школи?

В дошкільному дитинстві відбувається інтенсивний розвиток усіх пізнавальних психічних процесів, які в подальшому виступають першоосновою готовності дитини до школи‚ і найбільша роль у цей період в розвитку та становленні дитини належить батькам. Саме вони мають забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми‚тим краще‚але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».

 Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів:

«Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»

 Окреслимо кілька конкретних порад‚ які хоча й не охоплять цього багатогранного питання, але все ж таки допоможуть дорослим.
1.   Для дитини Ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови‚ наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.Ваша дитина обов’язково буде говорити так‚ як Ви.
2.   Дитина успішніше засвоює мову в той момент‚ коли дорослі слухають її‚ спілкуються з нею‚ розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в дошкільний період‚ суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3.   Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.
4.   Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою‚ безпеки та любові.
5.   У кожної дитини свій темперамент,свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
6.   Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її‚ але не підштовхуйте.
7.   Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити‚ слухати, торкати руками‚ куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.
8.   Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення тощо.
9.   Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра — це провідна її діяльність, це її робота. Л.С.Виготський зазначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».
10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати‚ з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам’ятовування.
11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам’яті, уваги‚ мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор‚ головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.
12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково (всі члени родини).
13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини.
15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і  доводьте
     це до її відома.

 

Дивіться також:


© 2018