КЗ КОР "Васильківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів"
(з важкими порушеннями мовлення)
 
 
 
 

Поради та рекомендації


Поради соціального педагога вчителям щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.
4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!
5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень
1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.
2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.
3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи. 4. Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків.
5. Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.
6. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів.
7. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.
8. Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.
9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.
10. Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.

Рекомендації соціального педагога вчителям щодо поліпшення поведінки і самовираження слабких учнів
1. Пошук і знаходження шляхів підвищення мотивації до навчання у слабких учнів: – винагорода дітей за досить незначний прогрес під час навчальної діяльності, а не за досконалість в ній; - активне заохочення в творчій діяльності, в спорті, в різних шкільних заходах тощо.
2. Виховання теплих почуттів до школи у слабких учнів: – дозволяти дітям брати участь у найважливіших справах школи, наділивши їх певною часткою відповідальності.
3. Не присвоювати дітям ніяких ярликів, спиратися на заохочення, підтримку, а не на покарання: – не бажано розділяти учнів (шляхом об’яв оцінок чи розподілу по групах), бо діти позбавляються необхідної мотивації; - корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдається.
4. В роботу школи включати більше елементів, що задовольняють соціальні інтереси підлітків: - розширювати позашкільні форми діяльності підлітків; – залучати їх до організації такої діяльності; – прикладом, шляхом бесід виховувати у підлітків усвідомлення, прийняття шкільних цінностей та норм.

Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків
1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.
2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.
3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).
4. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.
5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.
6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.
7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку “важкого” учня.
8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.

Порада вчителю як себе правильно поводити з агрессивною дитиною
1. Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – неефективні способи у виправленні агресивності.
2. Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.
3. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня та перевести активність у корисне русло.
4. Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
5. Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.
6. Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.
7. Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх регулювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях;
8 Навчіть дітей проживати ці емоції нікому не завдаючи шкоди.

Неуспішність, зовнішня байдужість, сором’язливість, незручність - прояви невпевненості у власних силах.
Часто ми називаємо це «заниженою самооцінкою».
Як же виховувати впевнену у собі дитину, розвити адекватну самооцінку?
Перш за все, необхідно викликати у дитини почуття поваги до самого себе, гордості, на основі більш точного розуміння своїх достоїнств, та недоліків. Виховувати сміливість бути самим собою та бажання досягти успіху.

Рекомендації щодо створення у дитини адекватної самооцінки
1. Пам’ятайте, що кожна дитина у вашому класі має право на помилку.
2. Ніколи не порівнюйте такого учня з іншими! Пам’ятайте, що будь-яку дитину можна зрівнювати тільки із самою собою (яка вона була на минулому уроці, а яка на цьому і, можливо, яка вона буде наступного разу).
3. Частіше використовуйте групові форми роботи, колективні завдання. Але особливо корисною для таких дітей буде саме парна робота.
4. Починаючи із початкової школи, не оберігайте дитину від повсякденних справ. Доручіть таким дітям полив квітів, створення газет, плакатів, відповідальність за «щоденник поведінки». Але перед тим, як доручити такій дитині справу, переконайтесь, що це їй під силу. Нехай дитина частіше виконує різні по важкості завдання, отримає задоволення від зробленої праці, а також похвалу та підтримку від вчителя (по можливості від однокласників.
5. Частіше надавайте завдання, які потребують спілкування: взяти інтерв’ю для класної газети, або підготувати цікаві запитання для уроку.
6. Використовуйте контакт поглядів. Сором’язливі діти уникають його. Поступово привчайте дитину дивитися у очі співрозмовнику.
7. Не намагайтеся вирішити за таку дитину будь-яке питання.
8. Слідкуйте за тим, щоб відзначати успіхи дитини.
9. Якщо така дитина десь проявила ініціативу, підтримайте її. Нехай вона спробує себе в ролі лідера.

Соціальні проблеми з якими працює соціальний педагог
1. Соціалізація учнів та подолання дезадаптації;
2. Девіантні підлітки;
3. Соціальна допомога дітям, які знаходяться під опікою;
4. Залучення дітей до школи;
5. Соціальне сирітство.


Шляхи рішення соціальних проблем
:
1. Соціальна діагностика, соціометричне дослідження, педагогічне спостереження, індивідуальні бесіди, тренінгові заняття з навичок комунікативного спілкування,захисту проти насилля
2. Соціальний контроль учня та соціальний патронаж родини, індивідуальне та групове консультування, інформування з правових питань.
3. Анкетування, тестування дітей для виявлення учнів, які зазнали насилля, бесіди та консультування батьків про шкідливі наслідки для психіки дитини, інформування та попередження батьків, притягнення до відповідальності осіб, що чинять насильство над дитиною, медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї, охорона дитинства.
4. Створення банку даних дітей, які залишилися без піклування батьків та соціальний контроль за утриманням та вихованням дітей даної категорії, захист особистих та майнових прав неповнолітніх, соціальний патронаж дитини та її опікунів, соціальний контроль матеріальна допомога.
5. Робота у мікрорайоні по виявленню дітей, які не приступили до навчання, обстеження житлово-побутових умов та надання відповідних актів, співпраця з соціальною службою.
6. Виявлення соціальних сиріт, консультування та інформування батьків з приводу виховання та розвитку, співпраця з соціальною службою, службою у справах неповнолітніх.
7. Створення банку даних дітей пільгової категорії, та надання їм пільг.


 
 
версія для друку
© 2013
Головна Події тижня Наш заклад Фотогалерея Для батьків Контакти
вгору
Розробка сайтів ABC.NET.UA