8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.
Порада вчителю як себе правильно поводити з агрессивною дитиною
1. Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – неефективні способи у виправленні агресивності.
2. Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.
3. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня та перевести активність у корисне русло.
4. Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
5. Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.
6. Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.
. Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх регулювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях;
8 Навчіть дітей проживати ці емоції нікому не завдаючи шкоди.
Неуспішність, зовнішня байдужість, сором’язливість, незручність - прояви невпевненості у власних силах.
Часто ми називаємо це «заниженою самооцінкою».
Як же виховувати впевнену у собі дитину, розвити адекватну самооцінку?
Перш за все, необхідно викликати у дитини почуття поваги до самого себе, гордості, на основі більш точного розуміння своїх достоїнств, та недоліків. Виховувати сміливість бути самим собою та бажання досягти успіху.
Рекомендації щодо створення у дитини адекватної самооцінки
1. Пам’ятайте, що кожна дитина у вашому класі має право на помилку.
2. Ніколи не порівнюйте такого учня з іншими! Пам’ятайте, що будь-яку дитину можна зрівнювати тільки із самою собою (яка вона була на минулому уроці, а яка на цьому і, можливо, яка вона буде наступного разу).
3. Частіше використовуйте групові форми роботи, колективні завдання. Але особливо корисною для таких дітей буде саме парна робота.
4. Починаючи із початкової школи, не оберігайте дитину від повсякденних справ. Доручіть таким дітям полив квітів, створення газет, плакатів, відповідальність за «щоденник поведінки». Але перед тим, як доручити такій дитині справу, переконайтесь, що це їй під силу. Нехай дитина частіше виконує різні по важкості завдання, отримає задоволення від зробленої праці, а також похвалу та підтримку від вчителя (по можливості від однокласників.
5. Частіше надавайте завдання, які потребують спілкування: взяти інтерв’ю для класної газети, або підготувати цікаві запитання для уроку.
6. Використовуйте контакт поглядів. Сором’язливі діти уникають його. Поступово привчайте дитину дивитися у очі співрозмовнику.
7. Не намагайтеся вирішити за таку дитину будь-яке питання.
8. Слідкуйте за тим, щоб відзначати успіхи дитини.
9. Якщо така дитина десь проявила ініціативу, підтримайте її. Нехай вона спробує себе в ролі лідера.
Соціальні проблеми з якими працює соціальний педагог
1. Соціалізація учнів та подолання дезадаптації;
2. Девіантні підлітки;
3. Соціальна допомога дітям, які знаходяться під опікою;
4. Залучення дітей до школи;
5. Соціальне сирітство.
Шляхи рішення соціальних проблем:
1. Соціальна діагностика, соціометричне дослідження, педагогічне спостереження, індивідуальні бесіди, тренінгові заняття з навичок комунікативного спілкування,захисту проти насилля
2. Соціальний контроль учня та соціальний патронаж родини, індивідуальне та групове консультування, інформування з правових питань.
3. Анкетування, тестування дітей для виявлення учнів, які зазнали насилля, бесіди та консультування батьків про шкідливі наслідки для психіки дитини, інформування та попередження батьків, притягнення до відповідальності осіб, що чинять насильство над дитиною, медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї, охорона дитинства.
4. Створення банку даних дітей, які залишилися без піклування батьків та соціальний контроль за утриманням та вихованням дітей даної категорії, захист особистих та майнових прав неповнолітніх, соціальний патронаж дитини та її опікунів, соціальний контроль матеріальна допомога.
5. Робота у мікрорайоні по виявленню дітей, які не приступили до навчання, обстеження житлово-побутових умов та надання відповідних актів, співпраця з соціальною службою.
6. Виявлення соціальних сиріт, консультування та інформування батьків з приводу виховання та розвитку, співпраця з соціальною службою, службою у справах неповнолітніх.
7. Створення банку даних дітей пільгової категорії, та надання їм пільг.
