Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни

Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни

      Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

      24-25 листопада 2016 року в КЗ КОР «Васильківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» пройшов ряд заходів до Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. На лінійці пам’яті «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни» ведучі розповіли про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів людей, трагізм, який ховається за словом «голодомор». Наприкінці заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх, хто загинув від голодної смерті.

      Для учнів 5-10 класів були проведені години спілкування «Пам'ять у серцях» та «В руках, що виростили хліб не залишили і зернини…». Зі сльозами на очах, затамувавши подих, учні переглядали уривки документальних фільмів про жахливі сторінки нашої історії «Голодомор. Великий злам», слухали свідчення очевидців.

      Під час екскурсії до краєзнавчого музею учні дізналися про страшні фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.

      Бібліотекар школи провела огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під час якого ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.

      Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.