Педагогічні читання «Музи генія. Інтимна лірика Тараса Шевченка»

Тарас Шевченко… Для нас, українців надзвичайно дороге це ім’я. Великий поет, гуманіст, демократ. Уся його творчість пройнята пафосом усе-спопеляючого гніву проти будь-якого гноблення, насилля, проти приниження людської гідності й водночас пронизана палкою Любов’ю до простої людини трудівника, «малих рабів отих німих», на сторожі яких він поставив своє Слово.

Усе прекрасне на землі створено любов’ю в ім’я любові. Видатні люди, натхненні високим почуттям здійснювали подвиги, робили відкриття, створювали шедеври. Історія їхнього кохання – це ключ до розуміння їхнього внутрішнього світу, джерела духовної енергії. Це стосується і творчого генія Тараса Шевченка. Із благоговійним трепетом наважуємося торкнутися найтонших струн душі нашого великого поета. Кого любив він, і хто любив його? Хто з жінок своїм полум’яним почуттям і самопожертвою надихнув його на створення вершинних поезій? Хто своєю щирою любов’ю осяяв йому дорогу? Хто покинув його самотнього на тернистому шляху, додаючи гіркоти й розчарування?		Нехай промовляє сам поет і жінки, які змушували пришвидшено битися його серце. А листи і документи – свідчать. Не згадувати Шевченка не можна, бо кожен рядок поезії написаний про нас українців і для нас – його нащадків. Тож особливо зараз в рік 200-річного ювілею колектив нашої школи намагається віднайти найрізноманітніші форми роботи, щоб донести до кожного учня та педагога глибину Шевченкового слова. Так зазначив у своєму виступі М. Т. Калатало – заступник директора з навчальної роботи. 30 січня в нашому закладі відбулися педагогічні читання для вчителів на тему: «Музи генія. Інтимна лірика Тараса Шевченка»
	Мета цього заходу глибше познайомити педагогів з життєвим шляхом Тараса Шевченка, на зразках інтимної лірики розкрити складність і красу людських почуттів, викликати бажання читати його твори і про нього, щоб збагачувати свій кругозір і зацікавлювати учнів. Усе прекрасне на землі створено любов’ю і в ім’я любові. Видатні люди, натхненні високим почуттям, здійснювали подвиги, робили відкриття, створювали шедеври. Історія до їхнього кохання – це ключ до розуміння їхнього внутрішнього світу, джерело духовної енергії. Це стосується і творчого генія Т. Г. Шевченка – так розпочала свій виступ директор школи Л. С. Куравська.

Уявну подорож по картинній галереї з жіночими образами в різні періоди творчості здійснили педагоги з вчителем географії Т. В. Ліпінською.	Про найперше жіноче ім’я в інтимній ліриці Шевченка, музу дитячих літ – Оксану Коваленко, повідала вчитель української мови Терещенко Н. З.	З цікавістю слухали розповідь вихователя – З. О. Калашник про історію стосунків Т. Г. Шевченка і Варвари Рєпніної.

На педагогічних читаннях із благоговійним трепетом ми наважуємось торкнутись найтонших струн душі нашого великого поета, а саме першого кохання до Дзюні Гусіковської, яке змалювала словами І.В.Мельник.	Інтимну лірику Шевченка у виконанні акторів у звуковому записі запропонувала послухати Т. І. Хоміцька	Семирічне перебування поета в Новопетровській фортеці — це найважчі часи в його житті, про ці часи розповіла С.І. Гордовська.

	Про останні роки життя Тараса Шевченка і ту роль, яку відіграла в ньому Ликера Полусмакова розповіла О. С. Воробйова – вчитель української мови та літератури. Вона зазначила, що інтимна лірика Шевченка сумна, а подекуди і трагічна, як і доля великого поета. Та навіки залишався з нами той, «Хто зробив своє велике діло, хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зроблене щастя, безсмертне слово во віки віків…» На педагогічних читаннях велася жива дискусія, педагоги обмінювалися думками з приводу почутого. Прикро, але справжня народна слава і жіноча любов прийшли до Тараса Шевченка, тільки після його смерті.